23 квітня у фестиваль-ресторації відбувся моноспектакль під назвою «Терновими шляхами», на вірші Тараса Шевченка і Сергія Єсеніна.
Що вперше поєднало цих двох відомих особистостей у межах одного театрального дійства? Кожен з них мав свої витоки, корені із селянського середовища – скарбниці багатовікової народної мудрості. Вони стали кращими поетичними піснярами за своєї доби і залишаються до сьогодні кращими поетами у мільйонах сердець своїх народів – України і Росії.
Живе, сучасне прочитання поетичного спадку Великого Кобзаря бринить правдивою струною туги і надії на краще життя нащадків славної козацької доби.
Для багатьох буде несподіванкою почути маловідомі факти, що поєднали Сергія Єсеніна з Україною в житті і поезії. Рукописи не гоять – тому з раніше невідомого широкому загалу уривка поеми «Гуляйполе» звучать єсенінські слова про героїчні козацькі часи гетьманського Запоріжжя, про витоки громадянської війни страшної Жовтневої доби…
Своє творче і навіть власне життя ці поети поклали на вівтар Храму Служіння своїм народам, виборюючи право простих людей жити вільними на своїй землі.
Цим спектаклем підтверджується думка, що діалог між українською і російською культурами у сучасному світі повинен розвиватися на рівноправних теренах мистецтва, історії, гуманітарних наук свідомими представниками творчої інтелігенції.
На початку і у перерві виступають кобзар, молоді київські поети, кожен з яких декламує свої вірші українською та російською мовами.
Декламація віршів, коментарі у моноспектаклі виконуються рідними мовами поетів: Тараса Шевченка, Сергія Єсеніна.
